Розвиток рефлексивних компонентів на вузівському етапі
DOI:
https://doi.org/10.24061/2411-6181.2.2014.25Ключові слова:
рефлексія, професійна самосвідомість, рефлексивна позиція, самооцінка, рефлексивна діяльністьАнотація
У статті проведено теоретико-методологічний аналіз розвитку рефлексії; описані підходи вчених до формування професійної
нальної рефлексії; розкриті важливі компоненти розвитку інтелектуальної, особистісної і комунікативної рефлексії; визначені методи підготовки студентів до здійснення
рефлексивної діяльності.
Посилання
Semenov I.M., Stepanov S.Iu. The problems of a psychological study of reflection and creativity. Pytannia psykholohii. 1983; 5 (in Ukrainian).
Savchyn M. Student. Reflection as a mechanism for improving professional activity specialist. Pedahohika i psykholohiia profesiinoi osvity. 2002; 2: 137-146 (in Ukrainian).
Slobodchikov V.I. Identification and category analysis of normative structure of individual activity. Voprosy psikhologii. 2000; 2: 3-18 (In Russian).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2017 Актуальні питання суспільних наук та історії медицини

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:a. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).