Mоральна детермінація соціальної комунікації
DOI:
https://doi.org/10.24061/2411-6181.2.2014.24Ключові слова:
моральність, доброчинність, соціальна комунікація, комунікаційний простірАнотація
Стаття присвячена розгляду соціальної комунікації, що визначається моральними принципами. Особливу увагу звернено на міждисциплінарний характер соціальної комунікації, детермінованої принципами моральності.
Посилання
Leslie Brothers. A Biological Perspective on Empathy, American Journal of Psychiatry 146.1.1989.
Martin L. Hoffman. Empathy, Social Cognition, and Moral Action, w: W. Kurtines, J. Gerwitz (red) Moral.
Behaviour and Development: Advances in Theory, Research and Applications. NY 1984.
Robert Levenson, Anna Ruef. Empathy, Journal of Personality and Social Psychology 63.2.1992.
Józef Podgórecki. Komunikacja Społeczna, Opole, 2000
Józef Podgórecki, Maciej Gitling, Artur Kniejski: Social Communication for Teachers, Tomsk, 2009.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2017 Актуальні питання суспільних наук та історії медицини
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:a. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).