Іронічна деконструкція національного міфу в романі "Прощання" Станіслава Дигата

Автор(и)

  • Mariia Ostapovych Буковинський державний медичний університет, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.24061/2411-6181.1.2019.108

Ключові слова:

іронія, деконструкція, образ-символ, реципієнт, канон, національний міф

Анотація

Мета дослідження. У статті проаналізовано ключові образи романів С. Дігата і Г. Сенкевича, які одночасно стали знаками культури Польщі, досліджено вплив засобів іронії на них, зміни в сприйнятті і трактуванні читачами-реципієнтами цих символів, можливих деструктивних змін в системі літературного канону. Методи дослідження: компаративний - для порівняння національних образів-символів, показу їх розвитку в історичній і культурній динаміці; історико-порівняльний метод дозволив визначити і мотивувати ідеологічні установки авторів, пояснити причини вибору певної системи вираження іронії; методи рецептивної поетики і критики читацького відгуку дозволили простежити читацьку інтенцію щодо застосування іронії, можливі вектори читання текстів; постструктурализм і деконструкція дозволили проаналізувати іронічну складову кожного образу, врахувати історично вмотивовані світоглядні зміни скриптора і реципієнта, пояснити вибір форм вираження іронії і довести, що після реконструкції одного міфологічного образу-символу, на його основі виникає інша структура; біографічний метод дозволив припустити щодо джерел іронічної інтенції С. Дігата, показати кордону деконструірованію національного міфу, які він не наважився переступити. Наукова новизна. Системно представлені образи-символи, які складають ядро національного культурного свідомості, показані можливості їх динамічного розвитку, деконструірованію і відновлення структури в поле культури і тексту; проаналізовані засоби іронії, які виступають одночасно деконструюють і сістемнотворческімі елементами. Висновки. Доведено, що іронія - продуктивне засіб створення не тільки ситуативних нових смислів, а й цілісних світоглядних структур. Саме вона виступає сюжетотворческім фактором в текстах, прямо дискутує з літературним каноном.

Посилання

Borev Yu. Komichne [Сomic], Moskva, Mystecztvo, 1970, 269 p. [in Ukrainian].

Eko U. Vidsutnya struktura [Тhere is no structure], Vvedennya v semiologiyu [Introduction to Semiology],

Sankt-Peterburg, 1998, 432 p. [in Ukrainian].

Strucz R. “Riznovydy ironii” [Variety of irony], Naukovi zapysky Natsionalnoho universytetu Kyievo-

Mohylianska akademii. Vol.4. Filologiya, Kyiv, Akademiya, 1998, P. 37–42 [in Ukrainian].

Semkiv R. Ironichna struktura [Ironical structure], Akademiya, 2004, 135 p. [in Ukrainian].

Myuke D. Kompas ironiyi [Compass of irony], Lviv, 1969, 264 p. [in Ukrainian].

Senkevych G. Kamo Gryadeshy [Quo vadis], Moskva, Hudozhnya literatura, 1989, 446 p. [in Russian].

Gombrovych V. Shhodennyk [Diary], Vol.2, Kyiv, Osnovy, 1999, 339 p. [in Ukrainian].

Gombrovych V. Shhodennyk [Diary], Vol.2, Kyiv, Osnovy, 1999, P. 87 [in Ukrainian].

Semkiv R. Ironichna struktura [Ironical structure], Akademiya, 2004, Р. 3 [in Ukrainian].

Dygat S. Proshhannya [Farewell], Kyiv, 1981, P. 39 [in Ukrainian].

Dygat S. Proshhannya [Farewell], Kyiv, 1981, 427 p. [in Ukrainian].

Dygat S. Proshhannya [Farewell], Kyiv, 1981, 53 p. [in Ukrainian].

Bodrijyar Zh. Prozorist zla [Transparency of evil], Moskva, 2000, P. 164 [in Ukrainian].

Semkiv R. Ironichna struktura [Ironical structure], Akademiya, 2004, Р. 3 [in Ukrainian].

Dygat S. Proshhannya [Farewell], Kyiv, 1981, 139 p. [in Ukrainian].

Dygat S. Proshhannya [Farewell], Kyiv, 1981, 151 p. [in Ukrainian].

Frankl V. Lyudyna v poshukah spravzhnogo sensu. Psyholog u koncztabori [A man in the dirt of true

meaning. Psychologist in a concentration camp], Kharkiv, 2016, 160 p. [in Ukrainian].

Gombrovych V. Shhodennyk [Diary], Vol. 2, Kyiv, Osnovy, 1999, 339 p. [in Ukrainian].

Gombrovych V. Shhodennyk [Diary], Vol. 2, Kyiv, Osnovy, 1999, 116 p. [in Ukrainian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-02-28