”Фанаріотський рукопис” Дойни Руштi – балканський роман виховання

Анотація

Мета дослідження. Роман Дойни Рушть ”Фанаріотичний рукопис” – роман виховання з Балкан” пропонує вивчити історію Іоаніса Мілікопу, яка стає історією Леуна і історією Кіроса, змінюючи складні особливості однієї долі. Бухарест є місцем і центральною реальністю, що має силу метаморфози, місто суміші балканських націй, з деякими французькими і російськими впливами. Методи даного дослідження. Роман ”Фанаріотський рукопис” румунського автора Дойни Руштi проаналізовано через призму літературної ономастики та символістичної синестези: 1) внутрішньотекстовий аспект більш широкого контексту назви, роль імені в процесі повторного означення повинні бути введені в загальну і універсальну традицію, а також у обрядову традицію, що стосується історії румунської літератури; 2) міські легенди в фанаріотському Бухаресті, космополіти, створені через поєднання відчуттів, що полегшує вихід з історичного часу і входження в міфічну реальність. Висновок. Легенда про ім’я існує в румунському сільському середовищі, і згідно з нею, ім’я змінюється через релігійні та магічні обряди, а точніше через те, що етнологи називають обрядами переходу, міняючи долю, відганяючи хворобу, смерть, злих духів, які загрожують життю людей і т. д., демонструючи велику довіру до сили слова, яке може стати реальністю. В основі роману є документ, знайдений в архіві, а Дойна Рушті відобразила чарівний балканський світ у всіх його тонкощах наприкінці XVIII ст. Ім’я також здатне відображати фрагменти історії на межі між легендою і реальністю. Звідси випливає антропономія, засіб гуманізації міста. Однією з найславетніших міських легенд є історія про бухарестських жінок, збагачених завдяки імені ”Джіорма”. Вдало підібране ім’я може принести людині як славу, так і знищити її.