DOI: https://doi.org/10.24061/2411-6181.1.2015.67

Етнічна структура дворянства півдня України (кінець XVIII – XIX ст.) (2)

Liliya Tsyganenko

Анотація


В статті аналізується етнічний склад дворянства Катеринославської, Херсонської та Бессарабської губерній; участь аристократів українського, російського, молдавського, грецького, німецького, італійського походження у процесах колонізації та освоєння південно-українських земель Російської імперії впродовж кінця ХVIII- ХІХ ст.
Автор дослідження висловлює думку про три хвилі міграції молдавського етносу до українських провінцій в XVIII столітті. Перша хвиля переселень представників молдавського етносу була пов'язана з провалом Прутського походу під командуванням Петра I в 1711 році, коли російська нація прийняла 24 сім’ї бояр з молдавським господарем Д. Кантемиром. Їх поселення були в основному на Слобожанщині, де вони отримали 710 подвір’їв.
З середини XVIII ст. почалася друга хвиля молдавської міграції на південні українські землі, до якої були безпосередньо залучені також представники молдавських бояр. Таким чином, в 1752 році молдавський боярин Манолакій Замфіракович служив в Новій Сербії. Лейтенант М. Фухаров, полковий комісар П. Вітер служили в Словяносербії. За словами А. Скалковського, в 1753 Василь Звєрєв, молдаванин за походженням, чиє справжнє ім'я було Василе Лупул, брав активну участь у створенні Новокозачого полку, охопивши більше тисячі селян у південних українських земель, з яких були сформовані компаній військово-сільськогосподарські поселення.
Третя хвиля міграції молдавських бояр відбулася в 90-ті роки XVIII ст. коли Росія готувалася приєднати Бессарабію, і заохочувала жити на своїй території.
Наприкінці XVIII ст. серед землевласників Катеринославської губернії було чимало представників молдавської аристократії – власник Rosseti, фактичний таємний радник князя Kantakuzino, князь Pervula Kantakuzino, Принцеса Roksandrу Hiku, генерал-майор В. Звєрєв (Лупул). У той же час в Тирасполі було двадцять шість молдавських боярів. Загальна площа землі, відданої їм склала 251,535 га. Після 1812 р. потік молдавських мігрантів до Катеринославської і Херсонської провінцій обмілів. Це сталося значною мірою через включення Бессарабії до складу Російської імперії. Як влучно зауважив дослідник Д. Ба-галій, «... не треба судити строго колоністів південних українських земель. Деякі з них зробили більше, інші - менше. Багато чого було зроблено добре і корисно. Там не було якогось надзвичайного зла. Деякі прагнули служити громадським інтересам, інші просто виконували свій обов'язок, ще дехто прагнув слави, в той час як хтось відмовився від своєї користі. Але врешті-решт робота була пророблена велика: Новоросійський регіон був у руках мирного населення і зростав культурно».
Не применшуючи внеску іноземців в процесі колонізації регіону, вважаємо, що основне навантаження щодо розвитку південних українських земель, їх політико-адміністративний устрій лягло на плечі представників традиційних для цих земель етнічних груп – українських, російських, поляків і молдаванів.


Ключові слова


дворянство; колонізація; загальноросійський перепис; етнічні групи; аристократи; шляхетство

Повний текст:

PDF

Посилання


Bagaliy D.I. Essays from the history of colonization and everyday life of the steppe suburbs of the Moscow State. Moscow: Tipografiya universiteta. 1887; 1: 527 – 528 (in Russian).

Skal'kovskiy A. A. Experience in the statistical description of theNovorossiyskregion andBessarabia: [at 2 o'clock]. In: Geography, ethnography, population of Novorossiyskregion. Odessa: Tipografiya L. Nitche; 1850 (in Ukrainian).

InstituteofManuscriptsof the National Library. Vernadsky NAS ofUkraine(NBU Next IP). A selection of copies of documents on the development of the landlord economy and industry in 1780-1800. In Novorossia. Part II. (in Russian).

Boyarynashi (minor nobles) – bore the internal service at the court. Their ranks replenished not only the natives from the boyars, but also among the simple people. This is the small landowners, who at one time for certain services received the right of personal nobility from the moldovian hosts. (in English).

IB of the NBU - V.925. Resolution of the deputies of the nobility, the clergy ofBessarabiaon the creation of a committee 12 for the approval of Moldovan rights, privileges and customs. 1815 (in Russian).

An alphabetical list of noble families of the Bessarabian province, entered in the noble genealogical book on January 1, 1911. Kishinev; 1912 (in Russian).

Necropolis Ukraine Collective Monografiya on the history of cemeteries. Kyiv: Ukr.tov.okhoroni pam. іst ta kul't; 1999 (in Ukrainian).

Bekker S. Myth about the Russian nobility. Nobility and Privilege in the Late ImperialRussia. Available at: http://wg-lj.livejournal.com (in Russian).

The first general census of the Russian Empire in 1897… Vol. 47. Khersonskaya guberniya. 1904; XVI: 319 (in Russian).

Druzhinina E.I. NorthernBlack SeaCoast. 1775 –1800. Moscow: Izd-vo AN SSSR; 1959 (in Russian).

Batsak K.Yu. Italian emigration toUkraine: sources and ways of forming, international relations (80 years XVIII - first third of the nineteenth century). Dr. hist. Sci. diss. Kyiv; 1999 (in Ukrainian).

Bagalіy D.І. Settling the SouthernUkraine(Zaporozhye andNovorossiyskTerritory) and the first beginnings of cultural development. Kharkiv: Vid-vo “Soyuz” Khark. kredit. soyuzu kooperativіv; 1920 (in Ukrainian).


Пристатейна бібліографія ГОСТ


1. Багалий Д.И. Очерки из истории колонизации и быта степных окраин Московского государства / Д.И. Багалий - М.: Типография университета, 1887. – Т.1. – С.527 – 528.

2. Скальковский А. А. Опыт статистического описания Новороссийского края и Бессарабии: [в 2 ч.] / А.А.Скальковский. - Одесса: Типография Л. Нитче, 1850. - Т.1.(География, этнография, народонаселение Новороссийско-го края). – 366 с. – С. 253.

3. Інститут рукопису Національної бібліотеки ім. В. Вернадського НАН України (Далі ІР НБУ) – Ф. 42. – Спр. 276. Подборка копий документов о развиитии помещичьего хозяйства и промышленности в 1780–1800 гг. в Новороссии. Часть II.- Арк. 73

4. Boyarynashi (minor nobles) – bore the internal service at the court. Their ranks replenished not only the natives from the boyars, but also among the simple people. This is the small landowners, who at one time for certain services received the right of personal nobility from the moldovian hosts.

5. ІР НБУ - V.925. Постановление депутатов дворянства, духовенства Бессарабии о создании комитета 12 для утверждения молдавских прав, привелегий и обычаев. 1815 г. (рукопись). – 3 арк.

6. Алфавитный список дворянским родам Бессарабской губернии, внесенным в дворян-скую родословную книгу по 1-е января 1911 года. – Кишинев, 1912. – 48 с.

7. Некрополі України: Колективна монографія, присвячена історії некрополів. – К.: Укр.тов.охорони пам. іст та культ., 1999.– 287 с. – С. 44, 67,89.

8. Беккер С. Миф о русском дворянстве. Дворянство и привилегии последнего периода императорской России / Nobility and Privilege in Late Imperial Russia/ Сеймур Беккер. - Режим доступу: http://wg-lj.livejournal.com.

9. Первая всеобщая перепись населения Российской империи 1897 г. …- Т. 47: Херсонская губерния. - 1904. - [6], XVI, 319 с.

10. Дружинина Е.И. Северное Причерноморье. 1775 – 1800 гг./ Елена Иоасафовна Дружинина. – М.: Изд-во АН СССР, 1959. – 279 с. – С. 162-163.

11. Бацак К.Ю. Італійська еміграція в Україні: джерела та шляхи формування, міжнародні зв'язки (80-ті роки ХVІІІ- перша третина ХІХ ст.): дис... канд. іст. наук: 07.00.02/ Костянтин Юрійович Бацак - К.,1999. - 142с.

12. Багалій Д.І. Заселення Південної України (Запоріжжя й Новоросійського краю) і перші початки її культурного розвитку/ Д.І.Багалій. – Х.: Вид-во “Союз” Харк. кредит. союзу кооперативів, 1920. – 102 с. – С. 60-61. Етнічна структура дворянства Півдня України (кінець ХVIII – ХІХ ст.) (2)





Copyright (c) 2017 Актуальні питання суспільних наук та історії медицини

Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.

ISSN: 2311-9896 (Print), ISSN: 2411-6181 (Online).