Європейський карнавал: традиції і сучасність

Автор(и)

  • Олександр Курочкін Київський національний університет культури і мистецтв, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24061/2411-6181.2.2021.272

Ключові слова:

карнавал; Масляна; свято; традиція; маска; карнавальна інверсія; амбівалентний сміх

Анотація

У статті розглядаються проблеми функціонування карнавальних традицій в країнах Західної Європи. Генетичні предки європейського карнавалу - античні святий Діонісій і сатурналий, під час яких на землі немов наступав золотий вік - царство загальної рівності і свободи. Масовим народним святом з вуличними ходами, іграми, театралізованими виставами в масках карнавал став уже в середні століття завдяки розвитку європейських самоврядних міст і становленню класу буржуазії. Теорія карнавалу є полем активних наукових дискусій. Критикуючи вразливі сторони карнавальної концепції Бахтіна, представника міжнародної наукової спільноти, визнають пріоритет розкритою їм компонентної структури
народної майданної сміхової культури. Головна ідея карнавалу - інверсія - зміна вікового, статевого, соціального статусу учасників святкового
дійства. Шлях до всебічного пізнання міжнародного фонду карнавальних форм лежить через вивчення його національних варіантів. Виходячи з цього, в розвідці простежується генезис і історична трансформація найбільш популярних європейських карнавалів, які регулярно відтворюються в містах: Венеція, Кельн, Бенш, Лондон. Європейський карнавал - антипод тоталітарного свята, якому властива надмірна серйозність, фальшива
патетика, стереотипний набір ідеологічних гасел і кліше. Досвід організації карнавальних розваг цікавий приклад демократичної святкової комунікації, яскравий художньо-естетичний феномен, начебто успішної самоорганізації місцевих територіальних громад.

Посилання

Bakhtyn M. Tvorchestvo Fransua Rable y narodnaia kultura srednevekovia y Renessansa [Creativity of Francois Rabelais and folk culture of the Middle Ages and Renaissance.], Moskva, Khudozhestvennaia lyteratura, 1990, P. 241, 244 [in Ukrainian].

Fylymonova T. D. “Nemtsy” [The Germans] Kalendarnye obychay y obriady v stranakh zarubezhnoi Evropy. Vesennye prazdnyky [Calendar customs and ceremonies in the countries of foreign Europe. Spring Holidays], Moskva, 1977, P. 145 [in Russian].

Harret Martyn. Venetsyia. Ystoryia horoda [Venice. History of the city], Moskva, SPb, 2007, P. 270, 271, 273 [in Russian].

Hurevych A. Ia. Problemy srednevekovoi narodnoi kultury [Problems of medieval folk culture], Moskva, 1981, P. 272 [in Russian].

Kurochkin O. Sviatkovyi rik ukraintsiv vid davnyny do suchasnosti [Holiday year of Ukrainians from antiquity to the present], BilaTserkva, 2014.

Moser D. R. Brauch und Feste im christlichen Jahreslauf, Graz, Wien, Köln, 1993, P. 143, 148 [in German].

Oelser W. Karneval – Wiegehtdas? Köln, 2007, P. 17 [in German].

Reshyna M. Y. “Narody Belhyy y Nyderlandov” [Nations of Belgium and the Netherlands], Kalendarnye obychay y obriady v stranakh zarubezhnoi Evropy. Vesennye prazdnyky [Calendar customs and ceremonies in the countries of foreign Europe. Spring Holidays], Moskva, 1977, P. 71, 72 [in Russian].

Reutyn M. Iu. Narodnaia kultura Hermanyy [Folk culture of Germany], Moskva, 1996, P. 114 [in Russian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-05-13