Європейський карнавал: традиції і сучасність
DOI:
https://doi.org/10.24061/2411-6181.2.2021.272Ключові слова:
карнавал; Масляна; свято; традиція; маска; карнавальна інверсія; амбівалентний сміхАнотація
У статті розглядаються проблеми функціонування карнавальних традицій в країнах Західної Європи. Генетичні предки європейського карнавалу - античні святий Діонісій і сатурналий, під час яких на землі немов наступав золотий вік - царство загальної рівності і свободи. Масовим народним святом з вуличними ходами, іграми, театралізованими виставами в масках карнавал став уже в середні століття завдяки розвитку європейських самоврядних міст і становленню класу буржуазії. Теорія карнавалу є полем активних наукових дискусій. Критикуючи вразливі сторони карнавальної концепції Бахтіна, представника міжнародної наукової спільноти, визнають пріоритет розкритою їм компонентної структури
народної майданної сміхової культури. Головна ідея карнавалу - інверсія - зміна вікового, статевого, соціального статусу учасників святкового
дійства. Шлях до всебічного пізнання міжнародного фонду карнавальних форм лежить через вивчення його національних варіантів. Виходячи з цього, в розвідці простежується генезис і історична трансформація найбільш популярних європейських карнавалів, які регулярно відтворюються в містах: Венеція, Кельн, Бенш, Лондон. Європейський карнавал - антипод тоталітарного свята, якому властива надмірна серйозність, фальшива
патетика, стереотипний набір ідеологічних гасел і кліше. Досвід організації карнавальних розваг цікавий приклад демократичної святкової комунікації, яскравий художньо-естетичний феномен, начебто успішної самоорганізації місцевих територіальних громад.
Посилання
Bakhtyn M. Tvorchestvo Fransua Rable y narodnaia kultura srednevekovia y Renessansa [Creativity of Francois Rabelais and folk culture of the Middle Ages and Renaissance.], Moskva, Khudozhestvennaia lyteratura, 1990, P. 241, 244 [in Ukrainian].
Fylymonova T. D. “Nemtsy” [The Germans] Kalendarnye obychay y obriady v stranakh zarubezhnoi Evropy. Vesennye prazdnyky [Calendar customs and ceremonies in the countries of foreign Europe. Spring Holidays], Moskva, 1977, P. 145 [in Russian].
Harret Martyn. Venetsyia. Ystoryia horoda [Venice. History of the city], Moskva, SPb, 2007, P. 270, 271, 273 [in Russian].
Hurevych A. Ia. Problemy srednevekovoi narodnoi kultury [Problems of medieval folk culture], Moskva, 1981, P. 272 [in Russian].
Kurochkin O. Sviatkovyi rik ukraintsiv vid davnyny do suchasnosti [Holiday year of Ukrainians from antiquity to the present], BilaTserkva, 2014.
Moser D. R. Brauch und Feste im christlichen Jahreslauf, Graz, Wien, Köln, 1993, P. 143, 148 [in German].
Oelser W. Karneval – Wiegehtdas? Köln, 2007, P. 17 [in German].
Reshyna M. Y. “Narody Belhyy y Nyderlandov” [Nations of Belgium and the Netherlands], Kalendarnye obychay y obriady v stranakh zarubezhnoi Evropy. Vesennye prazdnyky [Calendar customs and ceremonies in the countries of foreign Europe. Spring Holidays], Moskva, 1977, P. 71, 72 [in Russian].
Reutyn M. Iu. Narodnaia kultura Hermanyy [Folk culture of Germany], Moskva, 1996, P. 114 [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:a. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
