Когнітивний характер метафори у мові творів Ольги Кобилянської
DOI:
https://doi.org/10.24061/2411-6181.1.2021.235Ключові слова:
метафора; художній дискурс; конвергенція мовних засобів; однослівні метафори; багатослівні метафориАнотація
Мета статті - проаналізувати структурно-семантичні особливості метафори в художньому дискурсі Ольги Кобилянської. Актуальність дослідження мотивована необхідністю поглибленого аналізу художнього дискурсу Ольги Кобилянської для формування когнітивно-прагматичної концепції письменниці. Новизна наукового дослідження обумовлена тим, що когнітивний характер метафори в мові творів О. Кобилянської досліджується вперше. У статті використані загальнонаукові методи аналізу і синтезу, а також лінгвістичні - описовий, структурний, порівняльно-історичний.
Висновки. Для художнього дискурсу Ольги Кобилянської характерна конвергенція мовних засобів, зокрема її твори насичені метафорами різної природи. Фіксуємо однослівні і багатослівні метафори. Серед однослівних метафор домінують звернення. У багатослівних метафорах семантичне навантаження припадає на один з компонентів синтаксичної конструкції. Багато метафори описують психічний стан людини. При створенні метафоричних конструкцій письменниця використовує такі образи: душа, серце, хліб, лілії, пляма, сонце в душі
Посилання
Arutiunova N. D. Yazyk i mir cheloveka [Language and world of human], Moskva: “Iazyki russkoi kultury”, 1999, P. 346, 347, 348, 363 [in Russian].
Kobylyanska O. Yu. Zibrannya tvoriv: u 10 t.[ Collection of writing works: in 10 volumes], za red. V. I. Antofijchuka, S. D. Kyrylyuk ta in., Chernivtsi: Bukrek, 2013, Vol. I, P. 96, 100, 113, 115, 117, 121, 122, 130, 168, 190, 215, 227, 233, 240, 241, 246, 255, 258, 267, 268, 271, 276, 282, 283, 278, 281, 282, 283, 285, 287, 290, 292, 299, 300, 301, 302, 303, 306, 310, 312, 332, 333, 335, 410, 411, 414, 415, 418, 420, 422, 426, 428, 429, 431 [in Ukrainian].
Kobylyanska O. Yu. Zibrannya tvoriv: u 10 t.[ Collection of writing works: in 10 volumes], za red. V. I. Antofijchuka, S. D. Kyrylyuk ta in., Chernivtsi: Bukrek, 2013, Vol. IV, P. 281, 289, 106, 133, 143, 149, 160, 175, 190, 220, 259, 260, 284-285, 289, 290, 336 [in Ukrainian].
Melnychuk O. S. ed., Etymologichnyi slovnyk ukrayins’koyi movy [Etymological dictionary of Ukrainian language], Kyiv: Nauk. dumka, 1982 – 2012, Vol. VI, P. 15 [in Ukrainian].
Potebnia O. O. Teoreticheskaia poetika [Theoretical poetics], Moskva: Vysshaia shkola, 1990, P. 204, 205, 207 [in Russian].
Rusanivskyi V. M., Taranenko O. O., ed., Ukrainska mova: entsyklopediia [The Ukrainian language: encyclopedia], Kyiv: Vyd-vo “Ukr. entsykl” im. M.Bazhana, 2004, P. 334 [in Ukrainian].
Skab M. “Leksema dusha yak vyiav psykholohizmu Olhy Kobylianskoi” [The lexeme soul as a manifestation of Olga Kobylyanska's psychologism], Naukovyi visnyk Chernivetskoho universytetu [Scientific Bulletin of Chernivtsi University], Vyp. 216-217, Chernivtsi: Knyh-21,2004, P.201-206 [in Ukrainian].
Zhaivoronok V. V. ed., Slovnyk ukrainskoi movy [Dictionary of the Ukrainian language], Kyiv: Prosvita, 2012, P. 37 [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:a. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
