Північнобуковинські веснянки і гаївки у розвідках Корнила Ластівки

Анотація

Мета дослідження. Стаття присвячена особливостям побутування і функціонування весняних пісень (веснянок і гаївок) Буковини у всеукраїнському контексті дослідження жанрів весняного календарно-обрядного циклу. Методи дослідження. У статті в процесі обробки теоритической бази і розробки кваліфікаційних систем жанрів і мотивів було застосовано історико-типологічний метод. Динаміку побутування календарно-обрядове пісень простежено з помощ'ю функціонального методу. Об'єктивно оцінити якісні та кількісні показники жанрового розмаїття весняного календарно-обрядного фольклору Буковини, простежити його динамічні процеси допомогло застосування статистичного методу. Естетичний метод розкриває мистецтвознавчий рівень аналізованих пісень. Структурно-семантичний і метод реконструкції допомагають зрозуміти і в деякій мірі відтворити первісне значення і мета архаїчних обрядодійства і приурочених їм народнопоетичних творів. Наукова новизна. Пропоноване дослідження є першою спробою вирішення актуальних питань динаміки побутування, регіональну специфіку жанрової структури, системи мотивів і поетики весняного календарно-обрядного фольклору Буковини. У статті вказується на те, що К. Ластівка фактично був першим дослідником веснянок і гаївок Буковини (на відміну від П. Руснака, який став першим компетентним записувача цих жанрів і в 1910 році опублікував у Коломиї фольклорний збірник «Їде, їде Зельман, або Гаілкі , буковинсько-руський побут на Воскресіння Христове »з не-великим передмовою). А також представлено своєрідну власну жанрову класифікацію К. Ластівки зафіксованих в досліджуваному ареалі (в селах Горошівці і Чуньків Заставнівського району Чернівецької області) пісень весняного календарно-обрядного фольклору, проаналізовано їх якісні та кількісні показники в рамках одного циклу. Розкрито семантику та здійснено спробу історичної реконструкції архаїчних реліктових явищ весняної календарної обрядовості та календарно-обрядової поезії Буковини в фіксаціях і тлумачення К. Ластівки. Додатковим ілюстративним матеріалом статті послужили сучасні веснянки і гаївки Буковини, які зібрав автор цієї праці і, в деякій мірі, вперше ввів в науковий обіг. Ключова концепція праці - конструктивний аналіз фольклорних явищ від окремих творів до теоритических узагальнень. У статті вперше проаналізовано цікаві сюжети і варіанти творів, зафіксованих в буковинському регіоні (загальне число яких більше 400 текстів). Висновки. На основі матеріалів, які зібрав і прокоментував К. Ластівка, а також текстів, які записав на протязі останніх двох-трьох десятиліть і проаналізував автор цих рядків констатується, що пропоноване дослідження є першим в українській фольклористиці цілісним дослідженням весняно-обрядного фольклору Буковини, в якому зроблено акцент на розкритті двох аспектів - регіональної специфіки і змін, котрі відбулися в побутування і функціонування календарної пісенності за останні роки.