Розвиток уявлень про фізіологію сечоутворення (XVII–XX ст.)

Автор(и)

  • Inga Tymofyychuk Буковинський державний медичний університет
  • Svitlana Semenenko
  • Liliya Boreyko
  • Svyatoslava Yurniuk

DOI:

https://doi.org/10.24061/2411-6181.2.2020.188

Ключові слова:

історія фізіології, фізіологія нирок і водно-сольового обміну, мальпігієві тільця, капсула Шумлянського-Боумена, теорія сечоутворення, кліренс, осморецепція

Анотація

На сьогоднішній день наукові уявлення про механізми формування сечі детально вивчені і освоєння даного матеріалу не викликає труднощів. Теорія сечоутворення включає три послідовних етапи: фільтрацію, реабсорбцію і секрецію. Необхідність узагальнення і доповнення досліджень щодо становлення і розвитку ниркової фізіології в історико-науковому аспекті обумовлює актуальність даної статті. Метою даного дослідницького огляду є аналіз основних досягнень в області фізіології нирок і водно-сольового обміну, починаючи з відкриття в XVII столітті беллиниевых проток і мальпигиевых тілець і закінчуючи дослідженнями середини XX століття. Основна частина. Процес становлення та розвитку передумов формування ниркової фізіології можна умовно поділити на два етапи: 1) анатомо-фізіологічний (Л. Белліні XVII століття), який пов'язаний з описом ниркових канальців і тривав до виникнення першої секреторної теорії сечоутворення (У. Боумен середина XIX століття), що стало початком 2) власне фізіологічного періоду. «Останні крапки над i розставила» сучасна теорія А. Кешні (початок XX століття), яка поклала кінець майже віковій боротьбі віталістів-антивіталістів, і послужила потужним стимулом для вивчення ролі нирок у забезпеченні сталості внутрішнього середовища, що знайшло відображення в роботах акад. Л. А. Орбелі (середина XX століття) і його учнів. Висновки. Таким чином, до другої половини XX століття було сформовано цілісне уявлення про механізм сечоутворення. Подальший розвиток цього напряму пов'язаний з вивченням механізмів регуляції гомеостатичних функцій нирок та їх онтогенетичних особливостей

Посилання

Aizman R. I., Subotyalov, M. A. “Etapy stanovleniia i razvitiia pochechnoi fiziologii v Novosibirske” [Stages of formation and development of renal physiology in Novosibirsk], BiulletenNatsionalnogo nauchno-issledovatelskogo instituta obshchestvennogo zdorovia imeni N.A. Semashko, 2015, N 3, P. 12–14 [in Russian].

Bradley S. E. “Clearance Concept in Renal Physiology”, Renal Physiology. People and Idea, New York: Springer, 1987, P. 63–100 [in English].

Costello-Boerrigter L. C., Smith W. B., Boerrigter G., Ouyang J., Zimmer C. A., Orlandi C., Burnett J. C. “Vasopressin-2-receptor antagonism augments water excretion without changes in renal hemodynamics or sodium and potassium excretion in human heart failure”, J. Physiol. Renal. Physiol, 2006, V. 290. P. 273–278 [in English].

Giebisch, G. “Transport of Electrolytes Across Renal Tubules”, Renal Physiology. People and Idea, 1987, N 1, P. 165–216 [in English].

Jamison R. L. “Resolving an 80-yr-old controversy: the beginning of the modern era of renal physiology”, Advances in Physiology Education, 2014, N 38, P. 286–295 [in English].

Koshtoyanc H. S. Osnovy sravnitelnoj fiziologii [Basics of comparative physiology], Moskva-Leningrad: Izd-vo AN SSSR, 1950, V. 1, 524 p. [in Russian].

Kravchinskij B. D. “Sovremennye osnovy fiziologii pochek” [Modern basics of kidney physiology], Leningrad: Medgiz, 1958, 364 p. [in Russian].

Kutia, S. A., Razumovskaya, E. A., Grigoryants, A. V., Sataieva, T. P., & Shaymardanova, L. R. Lorentso Bellini (1643–1704) i ego otkrytie pochechnykh kanaltsev [Lorenzo Bellini (1643–1704) and his discovery of the renal tubules], Urologiia [Urology], 2018, N 5, P. 182–185 [in Russian].

Medici D., Shore E. M., Lounev V. Y., Olsen B. R. “Conversion of vascular endothelial cells into multipotent stem-like cells”, Nat. Med, 2010, N 16, Р. 1400–1406 [in English].

Natochin Yu. V. “100 let izuchenia fiziologii pochki v Rossii” [100 Years of the Kidney Physiology Research in Russia]. Spetsialnyi vypusk zhurnala Vestnik [RFFI], 2017, N 1, P. 39–51 [in Russian].

Natochin Yu. V. “Stanovlenie nefrologii — k 120-letiiu so dnia rozhdeniia A. G. Ginetsinskogo, G. U. Smita, E. M. Tareyeva” [Formation of nephrology — to the 120th anniversary of the birth A. G. Ginetsinsky, H. W. Smith, E. M. Tareev], Nefrologiia [Nefrology], 2015, V. 19, N 5, P. 9–16 [in Russian].

Natochin Yu.V. Istoriya issledovanij funkcii pochek v Sankt-Peterburge – Leningrade [The history of investigations of kidney functions in st. Petersburg – Leningrad], Nefrologiya [Nefrology], 2007, V. 11, N 1, P. 123–128 [in Russian].

Natochin Yu.V., Chernigovskaya T. V. Evolutionary Physiology: History, Principles, Comp Biochem Physiol, 1997, N 118 A, P. 63–79 [in English].

Ortiz-Hidalgo C. “The professor and the seamstress: an episode in the life of Jacob Henle”, Gaceta Medica de Mexico, 2017, N 151, P. 762–769 [in English].

Razumov V. V. Аzotemicheskoe raspyatie mediciny I dezorganizaciya pochechnyh funkcij kak funkcionalnaya rekapitulyaciya [Аsothemic cracism of medicine AND disorganization of kidney functions as functional recapitulation], Novokuzneck, 2016, 36 p. [in Russian].

Samoilov V. O. Illiustrirovannyi ocherk istorii fiziologii [Illustrated essay on the history of physiology], 2005, N 1, P. 134 [in Russian].

Thurau K., Davis J. M., Haberle D. A. “Renal Blood Flow and Dynamics of Glomerular Filtration: Evolution of a Concept from Carl Ludwig to the Present Day”, Renal Physiology. People and Idea New York: Springer, 1987, P. 31–61 [in English].

Zelig K. Albert Ejnshtejn [Albert Einstein], Moskva: Atomizdat, 1964, 206 p. [in Russian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-06-04