Розвиток уявлень про фізіологію сечоутворення (XVII–XX ст.)
DOI:
https://doi.org/10.24061/2411-6181.2.2020.188Ключові слова:
історія фізіології, фізіологія нирок і водно-сольового обміну, мальпігієві тільця, капсула Шумлянського-Боумена, теорія сечоутворення, кліренс, осморецепціяАнотація
На сьогоднішній день наукові уявлення про механізми формування сечі детально вивчені і освоєння даного матеріалу не викликає труднощів. Теорія сечоутворення включає три послідовних етапи: фільтрацію, реабсорбцію і секрецію. Необхідність узагальнення і доповнення досліджень щодо становлення і розвитку ниркової фізіології в історико-науковому аспекті обумовлює актуальність даної статті. Метою даного дослідницького огляду є аналіз основних досягнень в області фізіології нирок і водно-сольового обміну, починаючи з відкриття в XVII столітті беллиниевых проток і мальпигиевых тілець і закінчуючи дослідженнями середини XX століття. Основна частина. Процес становлення та розвитку передумов формування ниркової фізіології можна умовно поділити на два етапи: 1) анатомо-фізіологічний (Л. Белліні XVII століття), який пов'язаний з описом ниркових канальців і тривав до виникнення першої секреторної теорії сечоутворення (У. Боумен середина XIX століття), що стало початком 2) власне фізіологічного періоду. «Останні крапки над i розставила» сучасна теорія А. Кешні (початок XX століття), яка поклала кінець майже віковій боротьбі віталістів-антивіталістів, і послужила потужним стимулом для вивчення ролі нирок у забезпеченні сталості внутрішнього середовища, що знайшло відображення в роботах акад. Л. А. Орбелі (середина XX століття) і його учнів. Висновки. Таким чином, до другої половини XX століття було сформовано цілісне уявлення про механізм сечоутворення. Подальший розвиток цього напряму пов'язаний з вивченням механізмів регуляції гомеостатичних функцій нирок та їх онтогенетичних особливостейПосилання
Aizman R. I., Subotyalov, M. A. “Etapy stanovleniia i razvitiia pochechnoi fiziologii v Novosibirske” [Stages of formation and development of renal physiology in Novosibirsk], Biulleten’ Natsional’nogo nauchno-issledovatel’skogo instituta obshchestvennogo zdorov’ia imeni N.A. Semashko, 2015, N 3, P. 12–14 [in Russian].
Bradley S. E. “Clearance Concept in Renal Physiology”, Renal Physiology. People and Idea, New York: Springer, 1987, P. 63–100 [in English].
Costello-Boerrigter L. C., Smith W. B., Boerrigter G., Ouyang J., Zimmer C. A., Orlandi C., Burnett J. C. “Vasopressin-2-receptor antagonism augments water excretion without changes in renal hemodynamics or sodium and potassium excretion in human heart failure”, J. Physiol. Renal. Physiol, 2006, V. 290. P. 273–278 [in English].
Giebisch, G. “Transport of Electrolytes Across Renal Tubules”, Renal Physiology. People and Idea, 1987, N 1, P. 165–216 [in English].
Jamison R. L. “Resolving an 80-yr-old controversy: the beginning of the modern era of renal physiology”, Advances in Physiology Education, 2014, N 38, P. 286–295 [in English].
Koshtoyanc H. S. Osnovy sravnitelnoj fiziologii [Basics of comparative physiology], Moskva-Leningrad: Izd-vo AN SSSR, 1950, V. 1, 524 p. [in Russian].
Kravchinskij B. D. “Sovremennye osnovy fiziologii pochek” [Modern basics of kidney physiology], Leningrad: Medgiz, 1958, 364 p. [in Russian].
Kutia, S. A., Razumovskaya, E. A., Grigoryants, A. V., Sataieva, T. P., & Shaymardanova, L. R. Lorentso Bellini (1643–1704) i ego otkrytie pochechnykh kanaltsev [Lorenzo Bellini (1643–1704) and his discovery of the renal tubules], Urologiia [Urology], 2018, N 5, P. 182–185 [in Russian].
Medici D., Shore E. M., Lounev V. Y., Olsen B. R. “Conversion of vascular endothelial cells into multipotent stem-like cells”, Nat. Med, 2010, N 16, Р. 1400–1406 [in English].
Natochin Yu. V. “100 let izuchenia fiziologii pochki v Rossii” [100 Years of the Kidney Physiology Research in Russia]. Spetsialnyi vypusk zhurnala Vestnik [RFFI], 2017, N 1, P. 39–51 [in Russian].
Natochin Yu. V. “Stanovlenie nefrologii — k 120-letiiu so dnia rozhdeniia A. G. Ginetsinskogo, G. U. Smita, E. M. Tareyeva” [Formation of nephrology — to the 120th anniversary of the birth A. G. Ginetsinsky, H. W. Smith, E. M. Tareev], Nefrologiia [Nefrology], 2015, V. 19, N 5, P. 9–16 [in Russian].
Natochin Yu.V. Istoriya issledovanij funkcii pochek v Sankt-Peterburge – Leningrade [The history of investigations of kidney functions in st. Petersburg – Leningrad], Nefrologiya [Nefrology], 2007, V. 11, N 1, P. 123–128 [in Russian].
Natochin Yu.V., Chernigovskaya T. V. Evolutionary Physiology: History, Principles, Comp Biochem Physiol, 1997, N 118 A, P. 63–79 [in English].
Ortiz-Hidalgo C. “The professor and the seamstress: an episode in the life of Jacob Henle”, Gaceta Medica de Mexico, 2017, N 151, P. 762–769 [in English].
Razumov V. V. Аzotemicheskoe raspyatie mediciny I dezorganizaciya pochechnyh funkcij kak funkcionalnaya rekapitulyaciya [Аsothemic cracism of medicine AND disorganization of kidney functions as functional recapitulation], Novokuzneck, 2016, 36 p. [in Russian].
Samoilov V. O. Illiustrirovannyi ocherk istorii fiziologii [Illustrated essay on the history of physiology], 2005, N 1, P. 134 [in Russian].
Thurau K., Davis J. M., Haberle D. A. “Renal Blood Flow and Dynamics of Glomerular Filtration: Evolution of a Concept from Carl Ludwig to the Present Day”, Renal Physiology. People and Idea New York: Springer, 1987, P. 31–61 [in English].
Zelig K. Albert Ejnshtejn [Albert Einstein], Moskva: Atomizdat, 1964, 206 p. [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Актуальні питання суспільних наук та історії медицини
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:a. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
