Страх площі або історія виникнення агорафобії
DOI:
https://doi.org/10.24061/2411-6181.2.2019.124Ключові слова:
агорафобія, історія медицини, Карл Вестфаль, тривожні розлади, фобіїАнотація
Психіатричний симптом не існує поза контекстом. Хворобливі переживання структуруються в свідомості
людини в якусь мовну модель, задіюється арсенал слів, понять і образів, які властиві даній культурі.
Подібна робота проводиться і в науці, де явищ психічного життя хворого підбираються терміни-позначення. Метою статті було висвітлення виникнення терміна агорафобія і трансформація його значення з розвитком нейронаук. Наукова новизна полягає в аналізі виникнення поняття агорафобія і зіставленні його сучасного значення з історичними прототипами. Методологічні основи дослідження: складають синергетичний і історичний підходи. Висновки. Етимологія слова агорафобія вказує на те, що спочатку воно служило для позначення боязні численного натовпу (ринку), а потім набуло переносне значення і стало вживатися для визначення хворобливого страху перед натовпом без прив'язки до конкретної місцевості, що сьогодні служить основним діагностичним ознакою даного психічного розладу.
Посилання
Pollard C. A., Tait R. C., Meldrum D., Dubinsky I. H., Gall J. S. "Agoraphobia without panic: Case
illustrations of an overlooked syndrome", Journal of Nervous and Mental Disease, 1996, N. 184, P. 61–62 [in
English].
Hankinson R. J., “Actions and passions: affection, emotion, and moral self-management in Galen’s
philosophical psychology” Passions and Perceptions. Cambridge University Press, 1993, P. 184–222. [in
English].
Ghazal Y. A., Hinton D. E. "Platzschwindel, agoraphobia and their influence on theories of anxiety at the end of the nineteenth century: theories of the role of biology and ‘representations’ (Vorstellungen)",
History of psychiatry , 2016 Dec, N.27:4, P. 425−442 [in English].
Chambless, D. L., & Mason, J. “Sex, sex-role stereotyping, and agoraphobia”, Behaviour Research and
Therapy, 1986, N 24, P. 231–235 [in English].
Widiger, T. A., & Samuel, D. B. “Diagnostic categories or dimensions? A question for the Diagnostic and statistical manual of mental disorders-fifth edition”, Journal of Abnormal Psychology, 2005, N 114(4), P.
−504 [in English].
Grant, B. F., Hasin, D. S., Stinson, F. S., Dawson, D. A., Goldstein, R. B., Smith. “The Epidemiology of DSM-
IV Panic Disorder and Agoraphobia in the United States: Results From the National Epidemiologic Survey on
Alcohol and Related Conditions”, The Journal of Clinical Psychiatry, 2006, N 67(3), P. 363−374 [in English].
Andrews, G., & Slade, T. “Agoraphobia without a history of panic disorder may be part of the panic
disorder syndrome”, Journal of Nervous and Mental Disease, 2002, N 190, P. 624–630 [in English].
Goldstein, A. J., & Chambless, D. L. “A re-analysis of agoraphobia”, Behavior Therapy, 1976, N 9, P. 47–59 [in English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Актуальні питання суспільних наук та історії медицини
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:a. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
