Історія розвитку фізіології серцево-судинної системи (від Галена до сучасності)

Автор(и)

  • Tetiana Savchuk БДМУ,
  • Sofia Boshtan БДМУ,
  • Aliona Marushak БДМУ,

DOI:

https://doi.org/10.24061/2411-6181.2.2018.36

Ключові слова:

серцево-судинна система, Гален, У. Гарвей, Мальпіги, історія кардіології

Анотація

Історія вивчення серцево-судинної системи це шлях, який тривав понад тисячу років Знання науковців змінились від примітивних уявлень про бу-дову і роботу серця і судин до високотехнологічних методів діагностики і лікування.
Мета дослідження. Ознайомити широке коло науковців з основними етапами історичного розвитку фізіології серцево-судинної системи.
Основна частина Історія кардіології, налічує не одну тисячу років. Спрадавна робота серця і судин була загадкою і науковці по крупицях століттями збираючи все нові відомості про роботу серцево-судинної системи, змогли прийти від при-мітивних уявлень про роботу серця і судин до широкого розуміння питань про складну нервовому і гуморальну регуляцію, що стало поштовхом для розвитку хірургії серцево-судинної системи.
Прорив у вивченні фізіології серцево-судинної системи був здійснений У. Гарвеєм, який шляхом експериментів на тваринах і на собі встановив наявність двох кіл кровообігу, а згодом Мальпігі була відкрита система капілярів. Стефен Хейлс винайшов метод, що дозволяв вимірювати артеріальний тиск, а через сто років французький лікар і фізик Жан Пуазейль створив ртутний манометр. В 1846 р. знаменитий німецький фізіолог Карл Людвіг вперше у світі записав тиск крові в артерії тварини. Німецький фізик А. Фік в 1870 запропонував безкровний спосіб визначення хвилинного об’єму крові у тва-рин і людини. Розроблений у 1905 р. російським лікарем Н.С. Коротковим аускультативний метод і понині залишається в усьому світі єдиним безкровним методом визначення артеріа-льного тиску в людей.
Нідерландський лікар і фізіолог В. Ейнтховен (1860-1927), у 1903 р. вперше записав електрокардіограму людини та дав опис її зубців. Починаючи з 40-60 років XIX ст. розгорта-ються дослідження іннервації та регуляції серцево-судинної системи.
Сучасні дослідження в галузі серцево-судинної системи продовжують розвиватись у кількох напрямках. Це, по-перше, вивчення регіонарного та органного кровообігу, особливостей кровопостачання різних органів і тканин, його зв’язку з функцією та його регуляції (Б.І. Ткаченко, В.М. Хаютін); кардіодинаміка, її регуляція в нормі, при старінні та патології (В.В. Фролькіс, О.О. Мойбенко). По-друге, застосування електрофізіологічних та біохімічних методів дозволило досліджувати поведінку центральних та периферичних нейронів при здійсненні серцево-судинних реакцій, участь і механізми роботи м’язових та ендотеліальних клітин серця і кровоносних судин у цих реакціях (В.Ф. Сагач, В.П. Лебедев, О.С. Медвєдєв). По-третє, дослідження на молекулярному рівні взаємодії специфічних агоністів та антагоністів з мем-бранними рецепторами нервових, м’язових та ендотеліальних клітин серцево-судинної системи (М.Ф. Шуба, Дж. Арндт, С. Монкада. Н. Сперелакіс,). Ці проблеми набувають особливо важливого значення в зв’язку з потребою медицини у ефектив-них і направлено діючих засобах для лікування серцево-судинних захворювань. Висновок. Історія вивчення серцево-судинної системи продовжується, сьогодні. Лікарі та вчені вдосконалюють методи лікування, діагностики та хірургічної тактики і саме сьогод-ні вони створюють історію.

Посилання

Petrovskyi, B. V., ed. Bolshaia Medytsynskaia Entsyklopedyia [Great Medical Encyclopedia], Vol. 2, Moskva, Sovetskaia entsyklopedyia, 1984, P. 255-256 [in Russian].

Kvetnoi Y. M. Ot Hyppokrata do Khiumtrena [From Hippocrates to Humutren], Moskva,Vuzovskaia knyha, 2001, P. 45 [in Russian].

Hrytsak E. N. Populiarnaia ystoryia medytsyny [The popular history of medicine], Moskva, Veche, 2003, P. 35-38 [in Russian].

Hofstein A., Mamlok-Naaman R. The laboratory in science education: the state of the art, Chemistry Education Research and Practice, 2007, Vol. 8(2), P. 105-107 [in English].

Shoifet M. S. 100 velykykh vrachei [100 great doctors], Moskva, Veche, 2011, P. 19. [in Russian].

Istoryia razvytyia uchenyia o krovoobrashchenyy. 30.11.2015 [Electronic resource], Access mode: https://knowledge.allbest.ru/biology/3c0b65625b2bd68a4d43a89421206c37_0.html.

Istoryia razvytyia uchenyia o krovoobrashchenyy. 30.11.2015 [Electronic resource], Access mode: https://knowledge.allbest.ru/biology/3c0b65625b2bd68a4d43a89421206c37_0.html [in Russian].

Verkhratskyi S. A. Istoriia medytsyny [History of medicine], Kyiv, Zdorovia, 2011, P. 149 [in Ukrainian].

Verkhratskyi S. A. Istoriia medytsyny [History of medicine], Kyiv, Zdorovia, 2011, P. 67 [in Ukrainian].

Kvetnoi Y. M. Ot Hyppokrata do Khiumtrena [From Hippocrates to Humutren], Moskva, Vuzovskaia knyha, 2001,P. 123 [in Russian].

Sorokyna T. S. Ystoryia medytsyny [History of medicine], Moskva, Akademyia, 2008, P. 238 [in Russian].

Sorokyna T. S. Ystoryia medytsyny [History of medicine], Moskva, Akademyia, 2008, P. 145 [in Russian].

Sorokyna T. S. Ystoryia medytsyny [History of medicine], Moskva, Akademyia, 2008, P. 59 [in Russian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-02-22