Історичний огляд електрофізіологічних методів дослідження

Автор(и)

  • Valentyn Shvets БДМУ,
  • Sofia Boshtan БДМУ,
  • Lilia Boreiko БДМУ,

DOI:

https://doi.org/10.24061/2411-6181.2.2017.58

Ключові слова:

нейрофізіологія, електрофізіологічні дослідження, історія електрофізіології

Анотація

Важко переоцінити значення для фізіології нервів, м'язів і центральної нервової системи мали електрофізіологічні дослідження. Вперше думка про те, що в тваринному організмі відбуваються якісь електричні явища була висловлена Л. Гальвані в 1786 р Підставою для неї служив експеримент, в якому Гальвані спостерігав скорочення м'язи. Незважаючи на те, що згадані тут дослідження, були основними, електрофізіологія як самостійна галузь дослідження оформилася лише в середині 40-х років XIX ст. завдяки класичним дослідженням Е. дю Буа-Реймона. Володіючи хорошою підготовкою в галузі фізики, Е. дю Буа-Реймон значно вдосконалив електровимірювальну апаратуру, провів вельми точні експерименти і встановив ряд закономірностей, що характеризують електричні явища в м'язах і нервах. В.Ю. Чаговець вперше в світовій науці застосував теорію електролітичноїдисоціації Аррениуса для електрофізіології, сформулював іонну теорію походження біоелектричних потенціалів (1903) і запропонував конденсаторну теорію електричного роздратування живих тканин (1906). Резюмуючи, слід зазначити, що, незважаючи на примітивну техніку дослідження, видатним вченим того часу вдалося створити основи сучасних знань в цій області науки.

Посилання

Gary S. Aston-Jones, George R. Siggins Electrophysiology, URL: http://www.acnp.org/g4/GN401000005/

Del Castillo J, Hime J, Pérez-Acevedo N.A “ Short history of electrophysiology and its techniques”, Section III, Electrophysiological

instruments and techniques, P R Health Sci J, 1998, N. 17(1), P. 81-88.

Verkhratsky A, Krishtal O.A, Petersen O.H. “From Galvani to patch clamp: the development of electrophysiology”, Pflugers Arch, 2006,

N. 453(3), P. 233-247.

Nilius B. “Pflügers Archiv and the advent of modern electrophysiology. From the first action potential to patch clamp”, Pflugers Arch,

, N. 447(3), P. 267-271.

Kostyuk P.G., Winter V.L., Magura J.S., Miroshnichenko M.S., Shuba M.F. Biophysics, Kyiv, CUP "Kyiv University", 2008, 567 p.

Kornreich B.G. “The patch clamp technique: principles and technical considerations”, J Vet Cardio, 2007, N. 9(1), P. 25-37.

Nilius B. “Pflügers Archiv and the advent of modern electrophysiology. From the first action potential to patch clamp”, Pflugers Arch,

, N. 447(3), P. 267-271.

Piccolino M. “Animal electricity and the birth of electrophysiology: the legacy of Luigi Galvani”, Brain Res Bull, 1998, N. 46(5), P. 381-

Neher E., Sakmann B. “The patch clamp technique”, Sci Am, 1992, N. 266(3), P. 44-51.

##submission.downloads##

Опубліковано

2017-02-23

Номер

№ 2 (2017): Актуальні питання суспільних наук та історії медицини

Розділ

Історія медицини

Ліцензія

Авторське право (c) 2017 Актуальні питання суспільних наук та історії медицини

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

    a. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

    b. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

    c. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).