Визначення терміна “душа” у словниках української мови
DOI:
https://doi.org/10.24061/203282Ключові слова:
душа, духовність, лексикографія, семантика, українська мова, лексична одиниця, термінологіяАнотація
У статті проаналізовано інтерпретації терміну "душа" в 37 словниках, розглянуті їх значення і проведено порівняльний аналіз. Актуальність роботи обумовлена необхідністю комплексного дослідження лексеми "душа" в мові, що дозволить простежити динаміку семантичного розвитку даної лексичної одиниці в словниках української мови. Основні методи дослідження - описовий, порівняльний та статистичний. Наукова новизна полягає в тому, що вперше проводиться аналіз дефініцій терміна "душа" в словниках української мови. Результати роботи свідчать про те, що серед лінгвістів тривають дискусії щодо змісту терміна "душа"
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Актуальні питання суспільних наук та історії медицини
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:a. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).