Ментальність та теза історизму в практиці вищої історичної освіти в Україні
DOI:
https://doi.org/10.24061/2411-6181.2.2019.118Ключові слова:
історія України, історизм, історичний процес, історична наука, духовність, менталітет, ментальність, методологія, свобода, особистість, традиціїАнотація
Мета статті розкрити питання ментальності та історизму як чинників розвитку історичної освіти, формування національної свідомості і громадянської позиції. Методологія дослідження здійснюється на основі історичного, логічного, аналітичного та общеметодологического підходів. Новизна дослідження. У статті зроблена спроба розкрити інтеграцію ментальності та історизму в історичній освіті, створення за допомогою історичної освіти індивідуальності, вплине на формування історичної свідомості і громадянської позиції особистості. Висновки. Головні завдання дослідження визначили проблему побудови такої моделі розвитку історичної освіти яка дозволяє поєднати іманентні властивості структури знань з історизмом, який розглядає процес розвитку історичних подій в інтеграції з ментальністю, що, в свою чергу, сприяє осмисленню історичного процесу.
Посилання
Prust M. U Germantov. V poiskakh utrachennogo vremeni [At the Germans. In search of lost time], Kn. 3,
Moskva, 1993, 543 p. [in Russian].
Levi-Bryul' L. Sverkh`yestestvennoye v pervobytnom myshlenii [Supernatural in primitive thinking],
Moskva, 1994, 608 p. [in Russian].
Blok M. Apologiya istorii, ili remeslo istorika [Apology of history, or the craft of the historian], Moskva,
, 232 p. [in Russian].
Dyurkgeym E. O razdelenii obshchestvennogo truda. Metod sotsiologii [On the division of social labor.
Method of sociology], Moskva, 1991, P. 75–84 [in Russian].
Yung K. “Ob arkhetipakh kollektivnogo bessoznatel'nogo” [On the archetypes of the collective
unconscious], Voprosy filosofii [Questions of Philosophy], 1998, N 1, P. 480–482 [in Russian].
Shynkaruk V. Filosofskyi slovnyk. Katehorii [Philosophical Dictionary. Categories], Кyiv, 2002, Р. 21 [in Ukrainian].
Demianov V. O. “Pro vidobrazhennia rozvytku praktyky v rozghortanni systemy katehorii” [Reflection of
the development of practice in the deployment of a system of categories], Pytannia filosofskykh nauk
[Questions of philosophical sciences], Kyiv, 1980, N 12, P. 30–31 [in Ukrainian].
Ortega-i-Gasset H. “Staraya i novaya politika” [Old and new policies], Polis [The Polis], 1992, N 3, P.
–142 [in Russian].
Danilevs'kiy N. Y. Rossiya i Yevropa [Russia and Europe], Moskva, 1991, 573 p. [in Russian].
Shpengler O. Zakat Yevropy. Ocherki morfologii mirovoy istorii [Sunset of Europe. Essays on the
morphology of world history], Vol.1, Moskva, 1993, 668 p. [in Russian].
Toynbi A. D. Doslidzhennya istoriyi [Research of history], Kyiv, 1995, 614 p. [in Russian].
Karlov N. V. “Intelligentna li intelligentsiya” [Whether intellectuals are intelligent], Voprosy filosofiji
[Questions of philosophy], 1998, N 3, P. 3–17 [in Russian].
Spinoza B. Etyca. Izbranniie proizvedenia [Ethics. Selected Works], v 2-h t., Vol. 2, Moskva, 1984 [in
Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Актуальні питання суспільних наук та історії медицини
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:a. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).