Людиновимірність як ключовий складик сучасної світоглядної парадигми
DOI:
https://doi.org/10.24061/2411-6181.2.2019.117Ключові слова:
українська філософія, антропологія, філософсько-антропологічний дискурс, людина, менталітет, гуманітарне знанняАнотація
Стаття присвячена філософським питанням, які розглядалися в ході історичного розвитку і систематизовані в сучасних наукових дослідженнях. Метою статті є формування антропологічного аспекту в сучасній науковій парадигмі. Варто відзначити, що постнекласичної науки зосереджена на елементах людського виміру в складній взаємодії. Еволюція ідеологічного антропоцентризму до філософської концепції була досить тривіальним і неоднозначним процесом. Актуальність дослідження полягає в тому, що Посткласичні філософи дали всебічну інтерпретацію принципів, орієнтованих на людину, які мали перспективи для утвердження в філософської картині світу. У свою чергу, ця година існує гостра необхідність структурувати ці пріоритети в комплексну концептуальну парадигму. Метод дослідження був побудований на загальному науково-філософському методичному арсеналі. Дано науково-філософські напрямки і концепції сучасної наукової картини світу. Серед них варто відзначити синергетику як
комплекс методологічних посібників, які формують аспект людського виміру. У той же час антропний
принцип визначає привілейований статус людини.
Посилання
Ahatstsi E. “Cholovik yak sub'yekt filosofiyi” [Cholovik yak sub'yekt filosofiyi], Pytannya filosofiiyi [The question of philosophy], 1989, N 2, P. 24−35 [in Russian].
Nikitin E. “Pro tendentsiyi rozvytku filosofiyi” [About tendencies of development of philosophy],
Pytannya filosofiyi [The question of philosophy], 2001, N 10, P. 88−98 [in Russian].
Kahan M. Chelovek kak problema sovremennoy fylosofyy [The human as a problem of modern
philosophy], Web-Kafedra filosofskoy antropologii, URL: http://anthropology.ru/ru/texts/kaganman.html
[in Russian].
Putylyn A. Nanotekhnolohyy y sotsium [Nanotechnology and society], Web-Kafedra filosofskoy
antropologii, URL: http://filosof.historic.ru/books/item/f00/s00/z0000992/st000.shtml [in Russian].
Boreyko V. Proryv v ékolohycheskuyu étyku [Breakthrough in environmental ethics], Web-Kafedra
filosofskoy antropologii, URL: http://www.ecolife.org.ua/education/apress/etica/index.php [in Russian].
Anopryenko A. “Pryntsyp aktyvnoho antropotsentryzma” [The principle of active anthropocentrism], Deti Vselennoy [The children of the Universe], Noyabrʹ 1998, N 21(165), P. 4 [in Russian].
SydorenkoVM. Synerhetyka i metodolohiya transdystsyplinarnykh naukovykh doslidzhenʹ [Synergetics and methodology of transdisciplinary scientific studies], Naukovyy visnyk Chernivetsʹkoho universytetu: sb. filosofiya [Scientific Herald of Chernivtsi University], Vyp. 462‐463, Chernivtsi Chernivetsʹkyy natsionalʹnyy universytet, 2009, P. 122 [in Ukrainian].
Troyansʹkyj V. Metodolohichni zasady kompleksnoho vyvchennya lyudyny [Methodological principles of
complex study of a person], Filosofsʹki problemy vyvchennya lyudyny, Chernivtsi, 2005, P. 44−45 [in
Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Актуальні питання суспільних наук та історії медицини
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:a. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
